Стандарти якості ЗБВ: сировина і матеріали

Залізобетонні вироби і конструкції вважаються найпоширенішими будівельними матеріалами і використовуються на всіх етапах житлового, промислового, комунального та дорожнього будівництва. Галузь виробництва ЗБВ динамічно розвивається та, як і більшість секторів будівництва, переходить на нові стандарти якості. Першими чинниками цієї якості є сировина і матеріали, з яких виготовляють ЗБВ.

 

Складові бетону

Основними показниками стандарту ЗБВ є клас бетону, з якого виготовлено виріб, та його марка міцності. Марка визначає межу міцності виробу на стиснення й від неї залежить сфера використання бетону або виробів з нього. Клас бетонної суміші – це конкретно допустиме значення погрішності якості розчину.
Клас бетону визначається за трьома критеріями:

1. питома вага суміші;
2. марка і обсяг цементу в розчині;
3. тип наповнювача.

Помилково вважати, що для виготовлення залізобетонних виробів потрібні тільки цемент, вода та сталева арматура. Технологія виробництва ЗБВ включає в себе й інші сировинні матеріали, такі як:

• щебінь – сипучий зернистий матеріал із діаметром зерен за європейськими стандартами більш як 3 міліметри, який добувають методом дроблення твердих пород;
• пісок – гірська осадова порода, що являє собою чистий мінерал – кварц, для виготовлення ЗБВ беруть крупнозернисту сировину з модулем крупності 2,2 – 2,5;
• керамзит – матеріал, що виготовляється методом випалу глини, має пористу структуру та теплоізоляційні властивості;
• пластифікатори – хімічні добавки, що впливають на показники міцності готових виробів.

Якість залізобетонних виробів та конструкцій залежить від марки, класу, якості сировинних матеріалів та їх процентному вмісту у готовому виробі.

 

Стандарти армування ЗБВ

Арматура для виготовлення залізобетонних виробів та конструкцій являє собою прокатні профілі, металеві стрижні та пучки сталевого дроту, скріплені у сітки й каркаси методом зварювання. У товщу виробу занурюють такі каркаси, або окремі прути арматури. Металеві елементи надають виробам додаткової міцності.

Арматура для звичайних та попередньо напружених ЗБВ буває:

• періодичного профілю (коли на ній розташовуються гвинтові виступи, або виступи “ялинкою”) стандартним діаметром від 6,0 до 40 міліметрів;
• гладкого профілю (коли стрижень не має виступів) стандартним діаметром від 5,5 до 40 міліметрів;
• гарячекатана (що має чотири класи міцності);
• гарячекатана з витяжкою у холодному стані (що має два класи міцності).

Окрім робочої арматури – елементів, що вбудовані в бетон, у ЗБВ ще використовуються закладні деталі для з’єднання, розподільча арматура та монтажні петлі.

Держстандарти на прокат для армування ЗБВ містяться у нормативних документах та формуються за такими показниками:

• технологічний регламент виготовлення;
• масова частка хімічних елементів;
• граничні відхилення за хімічним складом;
• зварюваність;
• механічні властивості прокату: цілісність, міцність, опір тощо.

Інколи окремі види ЗБВ замість металевих конструкцій армують пластиком, скловолокном або асбестом. Технології сучасного виробництва ЗБВ невпинно розвиваються, тому, ймовірно, у майбутньому вчені знаходитимуть все нові й нові матеріали для армування, наповнювачі та пластифікатори, що сприятимуть зміцненню, витривалості та легкості залізобетонних конструкцій.